Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начубити

Начубити, -блю, -биш, гл. Надрать за волосы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 534.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧУБИТИ"
Байрака, -ки, ж. = байрак 1. Не з-за гори, з-за байраки, відтіля ідуть гайдамаки. Мет. Форма эта, вѣроятно, явилась только для риѳмы.
Джу́ронька, -ки, м. Ум. отъ джура.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду. Желех.
Затупи́ти, -ся. Cм. затуплювати, -ся.  
Невистачка, -ки, ж. Недостача. Як невистачка дров, то я йому дам хуру там, чи дві. Канев. у.
Паскудниця, -ці, ж. Сквернавка, мерзавка.
Підбитє, -тя, с. Подъемъ ноги, сапога. Гол. Од. 15, 25.
Полотняний, -а, -е. = полотенний. У синьому жупанкові, у старих полотняних шароварах. К. ЧР. 8.
Рогожка, -ки, ж. Ум. отъ рогожа.
Розроблювати, -люю, -єш, розробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. розробити, -блю́, -биш, гл. Разрабатывать, разработать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.