Дебельне́нький, -а, -е., Ум. отъ дебелий.
Криха, -хи, ж.
1) Кроха. За тую криху мало гріху.
2) Малость, небольшое количество. Ум. кришечка, кришка. Кришечкою пасті розговілась. Ні кришечки, ні капельки. (Черевань) хоч би кришечку перемінився. Немає хліба й кришки. Всѣ эти уменшительныя употребляются также и какъ ласкательныя слова. Не говори мені сього, Маню, і не думай про се, моя кришечко! Моя душечко, моя кришечко!
Лунь, -ня, ж. и ні, ж. Птица: лунь, саричъ. Сивий дід, як лунь. щоб тебе лунь ухопила , щоб ти луні нагнав. (. Чтобъ ты околѣлъ! Лунь його вхопив. Як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь.
Море́ля, -лі, ж. Абрикосъ, мореля, Prunus cerasus juliana.
Обмірковувати, -вую, -єш, сов. в. обміркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Обдумывать, обдумать. Вона й зробить усе, і догледить усього, і обміркує все.
Перестраждати, -даю, -єш, гл. Перестрадать. Одним одна душею усе перестраждає, усе перетерпить.
Плетянка, -ки, ж.
1) Огороженный источникъ (криниця).
2) Сплетенная изъ соломы лента, изъ которой сшивается потомъ шляпа.
Потихи нар. = потиху.
Самозелень, -ні, ж. Раст. Euphorbia amygdaloides.
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Нема дощу, — нема сходу. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. 5) — душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. А на схід душі хоч табаки понюхаю.
