Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наперти

Напе́рти, -ся. Cм. напірати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 508.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЕРТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЕРТИ"
Бавка Ii, -ки, ж. Сухая ложбина (Галиц.). Желех. Русло высохшей рѣки. Вх. Зн. 1. Cм. балка.
Випродувати, -дую, -єш, сов. в. випродати, -дам, -даси, гл. Распродавать, распродать.
Ґлейт, -ту, м. 1) = Полива. Вх. Лем. 407. 2) Глазированный горшокъ. Вх. Лем. 407.
Запусти́ти Cм. запускати.
Зда́лі, здаля́, нар. = здалека. Вх. Лем. 419. То ж сестриця з братом здалі розмовляла. Чуб. V. 928.
Мня́лиця Cм. м'ялиця.
Напаруси́ти, -рушу́, -си́ш, гл. Натянуть полотно. Треба крила (у вітряку) напарусити. Канев. у.
Попки мн. Раст. Trifolium pratense L. ЗЮЗО. І. 139.
П'явушник, -ка, м. Родъ слизняка болотнаго.
Хапу́-хапу́! меж. для выраженія частого хватанія. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПЕРТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.