Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». 2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав.
Жабалу́ха, -и, жабелу́ха, -хи, ж. Большая лягушка.
Колодочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ колодка въ указанныхъ значеніяхъ.
2) Черенокъ ножа.
3) Подборъ деревянный, обтянутый кожей. Ввійшов молодий парубок в крамній сіренькій козачині, в чоботях на колодочках.
4) Деревянная выпуклая часть сѣделки, — къ ней прикрѣплены металлическія дужки для пропуска черезсѣдельника.
Необавки нар. Немедля, сейчасъ.
Обвітріти, -рію, -єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.
Особше нар. Въ особенности.
Ростинати, -на́ю, -єш, сов. в. ростяти и розітнути, -ну, -неш, гл. Разрубать, разрубить, разрѣзывать, разрѣзать. Острим мечем ростинає, кров як воду розливає. Видиться: мене гетьман Кішка на три части ростяв.
Скромадити, -джу, -диш, гл. Скоблить, скресть. Моркву, буряки скромадити.
Торох! меж., выраж. ударъ, стукъ: трахъ! Торох рутульця в лівий бік. Торох, торох у вікно, аж скло дзеленчить.
