Бухтіти, -тію, -єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє.
Гайструк, -ка, м. Родъ женскаго головного убора: бѣлый платокъ, вышитый по концамъ.
Жи́зність, -ности, ж. 1) Жизнь, жизненность. Не попустимо ляхові Польщі, поки нашої жизности. Мені казав один чоловік, що в цім году буде кінець жизности, а як инакше сказать — страшний суд. 2) Плодородность, плодоносность.
Корчистий, -а, -е. = корчастий. Корчисте жито.
Потупати, -паю, -єш, гл. 1) Пойти, пойти стуча ногами. Потупали діти. 2) — що. Оставить слѣды на чемъ, ходя. Ступенці на пісочку знати: русалочки потупали.
Рамка, -ки, ж. Рамка. На стінах висіло багато образів, невеликих картинок у чорних узеньких рамках. Ум. рамочка.
Роботизна, -ни, ж. Барщина. Два дні роботизни. Ой дуки, позабірали ви наші степи й луки!... А тепер на них чужими руками роботизну справляють.
Світити, -чу́, -тиш, гл. 1) Свѣтить. Сонце світить. Ой місяцю, місяченьку і ти, зоре ясна! Ой світіть там по подвірю, де дівчина красна. світити в о́чі. Льстить. Пан тільки в очі світив, що лучче було б, як би він гудив. 2) Зажигать. Та світи вже свічку, нічого не видко. 3) Въ карточной игрѣ: а) быть козыремъ. Король жировий світить. Голяк масти, черва світить — игра словъ, насмѣшка надъ бѣднякомъ. 6) Открывать козыря. Світи козиря. 4) — волосом. О замужней женщинѣ: ходить съ непокрытой головой. 5) — голово́ю. Быть дѣвушкой. Що жінкою, то не дівкою, не світити голівкою. 6) — тілом. Показывать обнаженное тѣло.
Тертушка, -ки, ж. Терка.
Товаря, -ряти, с. Теленокъ, не взрослая штука рогатаго скота. Чи прийшли мої товарята з поля?
