Зжентичитися, -чуся, -чишся, гл. Створожиться (о молокѣ).
Злида́рь, -ря́, ж. Бѣднякъ. Має своє поле, худоду таку, а по людях робить поденно, мов який злидарь. Злиденні злидарі. Ум. злидарик. Ув. злидарюка.
Косарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть косцемъ. Ми з Петром косарюємо вдвох.
Купражити, -жу, -жиш, гл. Кутить. Як загуляють, так неділі дві або три купражуть.
Надри́ґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Надергаться, наболтаться ногами. Як повісили запорожці жида, то він надриґався, поки одубів.
Напа́док, -дку, м. Напасть. І заступайте од вражди, од бід, напраслини, нападку.
Приложитися, -жуся, -жишся, гл. = прикластися.
Примощати, -ща́ю, -єш, гл. = примощувати. Прийди, прийди, мій миленький, сю ніч ночувати: хоч лавочки узесенькі, — буду примощати.
Смородь, -ді, ж. = сморід. Употр. также какъ брань. Смородь така, — ще й несеться.
Утирати, -раю, -єш, сов. в. утерти, утру, -реш, гл. 1) Утирать, утереть, обтереть (лицо и его части). Утри мої смажні уста, а сахарні і сам утру. Не втирайте ж мої сльози, нехай собі ллються. утерти но́са. а) Вытереть носъ. б) Проучить, задать хорошенько, срѣзать. 2) — пря́жу = відмащувати, відмастити. 3) Только сов. в. Истолочь, смолоть извѣстное количество (сахару, соли, зеренъ). Втри сім'я. утерти маку. Кромѣ прямого значенія: задавать, задать трепку. Тепер уже не втре мені, як вчора, маку. 4) Сбивать, сбить. І Риму гордого втирає рога. 5) Только сов. в. Выпить. Не здужав голови звести, поки не випив півквартівки з імбером пінної горілки і кухля сирівцю не втер.