Волос, -са, м.
1) Волосъ. Без Божої волі і волос з голови не спаде. Всі вісім будуть однакові: волос у волос, голос у голос. волос часто значитъ волоса, всѣ волоса на головѣ: У волиночки коса з золотого волоса щирий бір освітила. Не покинь же мене, Боже, як мій волос побіліє. волосом світити. Быть дѣвицей. волосом засвітила. Говорится о замужней женщинѣ, когда у нея спадетъ очіпок.
2) Опухоль съ нарывомъ на пальцѣ. Кому чи трясцю одігнати, од заушниць, чи пошептати, або і волос ізігнать. волос виливати. Лѣчить извѣстнымъ образомъ волос.
3) Гусеница Euprepia. Ум. волосок, волосочок.
Доро́жчати, -чаю, -єш и доро́жшати, -шаю, -єш, гл. Дорожать. Усе вже дорожшає на базарі.
Дяченя́, -ня́ти, м. Ребенокъ дьячка. Душенини доволі, а їсти ніколи: потерпіте, дяченята, до божої волі.
Запа́дистий, -а, -е. Впавшій, впалый. Широкі груди, хоч і западисті.
Зголо́джений, -а, -е. Проголодавшійся. Зголоджена голота.
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки.
Покочистий, -а, -е. = покотистий. Покочиста дорога.
Судомити, -млю, -миш, гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. 2) Ломить. Е, судомить мене щось.
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли.
Чеберячка, -ки, ж. Родъ танца? Особый способъ выпиванія? Cм. чабарашки, чиберачки. Оттакої чеберячки! Добре жилось і весело пилось, дак оціми чарочками пили наші діди з бабами чеберячки, приспівуючи: «Чеберячки! Коло чеберячки припадаєм рачки. А чи її вип'єм, а чи її виллєм, — чеберячки!» Та візьме з помосту чарочку, та й мусить випити не розливши, а чарочку через голову перекине, не приймаючи за неї рукою. Довго справляли діди з бабами чеберячку, аж поки так джбана вицідили.
