Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наперстник

Напе́рстник, -ка, м. 1) Раст.: Digitalis. 2) Маленькая мягкая суконная онучка, которою гуцулы и верховинцы обворачиваютъ при обуваніи пальцы ногъ. Гол. Од. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 508.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЕРСТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЕРСТНИК"
Бурмистерський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный бургомистру.
Вуглина, -ни, ж. Уголекъ. Ум. вуглинка. Мнж. 139.
Дереві́й, -ві́ю, м. Раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. Мил. 35. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. Cм. Бождеревок.
Доспіва́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. доспі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Дозрѣвать, дозрѣть. Доспіла єси, моя ясочко, як повний колос на ниві. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200). Нехай цвіте, нехай тим часом доспіває. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Запреща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. запрети́ти, -щу́, -ти́ш, гл. Удерживать, удержать. Людям язика не запретиш. Ном. № 6984.
Карнавка, -ки, ж. Церковная кружка для сбора денегъ. Всі... клали в карнавку по копійці. Стор. Люде гроші кидали до карнавки церковної. О. 1861. VI. 75. Ум. карнавочка.
Ле́ліч, -чу, м. Alnus viridis. Вх. Зн. 32.
Намолоти́ти Cм. намолочувати.
Пестування, -ня, с. = пестіння. Після такого пестування та бачучи материки сльози, туж-туж Оксана не признається, що се вона, плаче. Кв.
Сверготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Чирикать. Попід стріху горобчики сверготять. Чуб. V. 639.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПЕРСТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.