Дорожи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Дорожиться, дорого запрашивать. Будьте ласкаві, не дорожіться: адже ж і горілка відрами дешевша, як квартами.
Зрясити, -шу, -сиш, гл. Усѣять. Зрясять на віці коровай, у піч посадять із віка.
Кобилярка, -ки, ж. Порода большихъ круглыхъ сливъ.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Оце колотить, як чорт лозою. Поснули й ви, що світом колотили.
Мих, -ху, м. Родъ ядовитаго растенія. Ой спи, діду, ой спи з лихом, я принесу борщу з михом.
Обмислити, -слю, -лиш, гл. Снабдить. Ми тебе і хлібом, і одежою обмислимо. На попа за се козацтво нарікало... Роковщиною його не обмисляло.
Ойойкати, -каю, -єш, гл. = ойкати. Ойойкай мов той жид у синагозі.
Пауз, -за, м. = і. Рубель
Пітися, -деться, гл. безл. Случиться, выпасть на долю, пойти къ чему. Чи воно вже кому так підеться на смерть, на причину? Мені молодій на горе пішлося.
Пороспорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распороться (во множествѣ).
