Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напалити

Напали́ти, -ся. Cм. напалювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАЛИТИ"
Акт, -ту, м. 1) = Ді́я (въ драматическомъ сочиненіи). О. 1862. III. 52. 2) Актъ, документъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Вигадниця, -ці, ж. Выдумщица. Желех.
Змахувати, -хую, -єш, сов. в. змахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смахивать, смахнуть, сметать, сместь. А що, змахнула пил з місяця? Шевч. 302.
Малолі́тка, -ки, об. Несовершеннолѣтній. На що на горе вродила, малоліткою женила. Чуб. V. 668.
Оправдати, -да́ю, -єш, гл. Оправдывать, отстаивать кого. Я буду оправдати тебе перед людьми. Волч. у.  
Пукарь, -ря, м. Буккеръ. Херс. у.
Сугроба, -би, ж. Большая выбоина. Мнж. 192.
Трутизна, -ни, ж. Отрава. Драг. 185. Дання гірше трутизни. Ном. Щоб ти мі та не дала трутизни якої. Гол. І. 292.
Уманити Cм. уманювати.
Уциганити, -ню, -ниш, гл. Обмануть. Ой, цигане, циганику, то 'сь мя уциганив: яка-м була дівка файна, а ти мя споганив. Гол. IV. 444.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.