Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напасть

На́па́сть, -сти, ж. 1) Напасть, придирка. Хто хоче напасти, най того Бог поб'є. Камен. у. 2) Бѣда, несчастіе. Чи довго жити у сій напасті? Що Бог дасть, то не напасть. Ном. № 60. 3) Штрафъ, пеня. Мені оце присудив мировий платити 40 р. напасти. Остер. у. 4) напасть натяга́ти на ко́го. Взводить напраслину. Напасть натягає на мене. Н. Вол. у. 5) до напасти. Пропасть, много. Курей тут до напасти. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАСТЬ"
Безприхильний, -а, -е. Безпріютный, одинокій. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62.
Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. Мнж. 130. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила. АД. І. 304.
Задніпря́нський, -а, -е. Заднѣпровскій. Вони дивились на темний задніпрянський бір. Левиц. Пов. 24.
Залима́нити, -ню, -ниш, гл. Выманить, занять. Два карбованці залиманив та й не дає.
Иршлиця, -ці, ж. Оторочка на тулупѣ изъ смушка или сурковаго мѣха. Вас. 155.
Лавничка, -ки, ж. То-же въ женскомъ цехѣ, что лавник 2 въ мужскомъ. КС. 1890. VII. 92.
Нечистість, -тости, ж. = нечистота. Желех.
Правобічний, -а, -е. Правобережный; находящійся на правой сторонѣ.
Цябрина, -ни, ж. = цямрина.
Шляхетчина, -ни, ж. Аристократическое государство, Польша. Була колись шляхетчина вельможная пані. Шевч. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПАСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.