Бендюга, -ги, ж. 1) бендюга = ломака = дрюк. Як схопилась буря, так я бендюгу виламав та давай скоріше хату вкривати. 2) Бревно, посредствомъ котораго вѣтряная мельница поворачивается. 3) Каждая изъ жердей, которыя кладуть на возъ для укладки на нихъ сноповъ: двѣ вдоль, а двѣ поперегъ. 4) мн. бендюги. Родъ простой повозки, ломовые роспуски.
Видушувати, -шую, -єш, сов. в. видушити, -шу, -шиш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Не видушиш із мене речі. 2) Душить, передушить всѣхъ.
Горо́дчик, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Обваритися, -ся. Cм. обварювати, -ся.
Одержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. одержатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Получаться, получиться. 2) Удерживаться, удержаться. Не знаю, де в мене й дух одержався. Гладка така, що й миш не одержиться.
Осапувати, -пую, -єш, гл. = обсапувати. Тютюн треба осапувати.
Прасольство, -ва, с. Мелочной торгъ вяленою рыбою и солью, прасольство.
Пухленина, -ни, ж. = пухлятина.
Скісок, -ска, м.
1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска.
2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ.
Служитель, -теля, м. Слуга. Служителю мій вірний!
