Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джиґра

Джи́ґра, -ри, ж. Ржавчина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖИҐРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖИҐРА"
Гаталай меж., выражающее галопированіе лошади. Желех.
Загремі́ти Cм. загрімати.
Комета, -ти, ж. Комета. Є зорі, що звуться кометами, або мітлами чи віхами. Ком. І. 50.
Крадючий, -а, -е. Крадущій. Води, Боже, і на трудящого і на крадючого. Ном. № 10134.
Ману́тися, -не́ться, гл. безл. Тянуть (къ чему), хотѣть, хотѣться. Каже: «як мати схочуть». — Хиба самій не манеться? МВ. ІІ. 101.
Наба́вка, -ки, ж. Прибавка (къ цѣнѣ).
Парубкування, -ня, с. Жизнь парня.
Поплава, -ви, ж. Болотистое пастбище. Вх. Зн. 53.
Розшайнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Разлиться; разсыпаться; разлетѣться. Зелене вино розшайнулося, розшайнулося по тісовім столі. Гол. II. 21.
Цепати, -паю, -єш, гл. Ударять слегка, царапать. Дідусь (жук Doreadion holosericeum) цепає до пальця: скрип! Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЖИҐРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.