Гамувати, -му́ю, -єш, гл. Удерживать, останавливать, укрощать, усмирять, успокаивать. Кров гамую, — з носа йде. Гамуй йому козаків, коли полковницький пірнач у судді.
За́біл, -лу, м. То, при помощи чего жидкая пища получаетъ бѣлый цвѣтъ: сметана, молоко. Сметана у борщі... забіл.
Ли́царь, -ря, м. Рыцарь. А тут Михайлик лицарь був. Громада вибрала гетьмана — преславного Лободу Івана, лицаря старого.
Ми́ро, -ра, с. Мѵро. Іду меж мир, миром мированая.
Оногди нар. Недавно, намедни. А чи бачили тоті пістолета, що мені бадіка оногди з-за гори винесли?
Повстяний, -а́, -е́ Войлочный. Бриль повстяний. Язик мов повстяний.
Проколюватися, -лююся, -єшся, сов. в. проколо́тися, -люся, -лешся, гл. 1) Прокалываться, проколоться. 2) О зубахъ: прорѣзываться, прорѣзаться. Дитині... проколюються зуби.
Романець, -нця, м.
1) Ум. отъ роман.
2) Раст. Chrysanthemum corymbosum.
Скрипка, -ки, ж. Скрипка. Санжарівки на скрипці грали. Ум. скрипочка.
Шкремітки мн. Мелкіе обрѣзки и обломки мѣди, остающіеся при выдѣлкѣ различныхъ мѣдныхъ вещей.
