Гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Добі́гтися, -біжу́ся, -жи́шся, гл. Добѣжать. Хто біжить, той і добіжиться.
Зашто́вха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Затолкать, начать толкать. 2) Затолкать, забить толчками (съ удареніемъ на второмъ слогѣ).
Злуктечко, -ка, с. Ум. отъ злукто.
Куній, -я, -є. Куній. Куній хвіст. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем.
Лайдак, -ка, м. Бездѣльникъ, мерзавецъ. Дала мене моя мати за лайдака, розійдеться худобонька хоть бы яка.
Липка́чий, -а, -е. = липковатий. Липкача роля.
Питимий, -а, -е. 1) Родимый. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась.
2) = питний. пити́ме й їди́ме. Напитки и пища. Гуляли вони, пили, їли усе добре, да й пошли собі назад, покидавши усе, що позоставалось: і питиме, і їдиме.
Участувати, -тую, -єш, гл. Попотчивать. Нагодувала стара яга чоловіка, вчастувала і положила спати.
Штиль м.
1) лю. Манеръ, образецъ. Cм. шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль.
2) ля. Деревянный роженъ для носки соломы. Штилі, що солому носять, як молотять. Кладе копицями, а виносить штилями.
