Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвонити

Дзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Звонить. Ще не дзвонено до церкви. Г. Барв. 156. Буркочуть-говорять, мов у дзвони дзвонять. К. Досв. 127. 2) Звенѣть, бряцать. Іще таки і послі Хмельницького не раз дзвонив старий Шрам шаблею. К. ЧР. 14. Ой ключа мої, срібні злоті, ой не дзвоніте, не голосіте. Чуб. 3) Разглашать. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. Шевч. 67. 4) Дзвони́ти по ко́му, — по душі. Звонить по усопшему. Ном. № 8322. По дівчинонці дзвони дзвонили. Мет. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНИТИ"
Бантина, -ни, ж. = банта 1. Стріха держить на кроквах, зв'язаних знизу бантинами. МУЕ. І. 88. (Черниг.).
Ді́сний 2, -а, -е = Дійсний.
Дрисня́, -ні, ж. = дрисля.
Задощи́тися, -щу́ся, -щи́шся, гл. 1) Замокнуть отъ дождя. Задощилося сіно. Конст. у. 2) Задощи́ться, безл. Наступить дождливой погодѣ. Задощимся: вже третій день дощ. Конст. у.
Закро́влений, -а, -е. Окровавленный. Була дуже закровлена — ввесь вид у неї був у крові. Новомоск. у.
Заплі́снявіти, -вію, -єш, гл. Заплесневѣть, покрыться плѣсенью. Котл. Ен.
Ославити, -ся. Cм. ославляти, -ся.
Перед пред. 1) Передъ, предъ. Перед Богом присягаюсь, що инших не знаю. Чуб. V. 384. 2) Передъ, до, ранѣе. Будеш ти хміль уживати, будеш ти перед мене старого по долині Черкені козацьку голову покладати. Макс. 3) Къ. Перед Филоненка язика примчав. Макс. Швиденько зібралась Пекла, узяла паляничку, звичайно як перед голову йти. Кв. Якось перед якуюсь гору прийшли. Котл. Ен. Бог покликав перед себе чорта. Г. Барв. 190. 4) перед ча́сом. Преждевременно.
Розчіплювати, -люю, -єш, сов. в. розчепи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Расцѣплять, расцѣпить. Зачепила гаплик за гаплик, а тепер ніяк не розчеплю. Харьк. 2) Разнимать, разнять. Як дав же він мені молотьби, так і зуби розчіплювали. Г. Барв. 289.
Шурубейник, -ка, м. Лѣнтяй, голышъ. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВОНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.