Волочільник, -ка, м.
1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва.
2) = волочінник.
Ги сз. = II. Ге. Таким слаба, ги росиця.
Голя́р, -ра́, м. = Голій.
З'ї́жа, -жі, ж. Ѣда, потребленіе, съѣденіе. На з'їжу чимало дечого купили. Да там з'їжі, Господи! таки ж п'ять душ прогодуй що дня.
Камізельчаний, -а, -е. = камізельковий.
Наси́льно, нар. Насильно. Насильно колодязь копать — води не пить.
Охиза, -зи, ж. Мокрая вьюга, мятель. Охиза поїхала. Приходить (зіма) в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток — хизи й охизи та... морози.
Полюховка, -ки, ж. Родъ мережки.
Хуста, -ти, ж.
1) Платокъ. Великої треба хусти, щоб зав'язать людім усти. Шовкова хуста.
2) мн. хуста, хусти. Бѣлье. Хуста поперем, — як три дні панщини відбудем (важко). За лісом, за пралісом білії хуста висять.
Шмагонути, -ну, -неш, гл. Съ силой стегнуть, хлестнуть. Мене як шмагоне щось лозиною. Як шмагоне його (батогом).
