Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джумига

Джуми́га, -ги, ж. Осадокъ на днѣ со суда съ водой, на днѣ самовара. Вже нема води в самоварі, на дні сама джумига.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖУМИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖУМИГА"
Виделка 2, -ки, ж. Вилка. Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. Левиц. І. 398. А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів — того й заводу в неї не було. Сим. 232.
Гиталь, -ля, м. = гичаль. Вх. Уг. 233.
Кудерявий, -а, -е. = кудрявий. Вх. Лем. 429.
Одубіти, -бію, -єш и оду́бти, -бну, -неш, гл. 1) Окоченѣть, замерзнуть. Під таку хвижу не одно одубіє не тілько п'яне, а й тверезе. О. 1861. V. 72. 2) Умереть, околѣть. Був батько, та одубів. Ном. стр. 39. Опівночі нагайка шуміла, а к світові мила одубіла. Чуб. V. 729.
Підсолоджувати, -джую, -єш, сов. в. підсолодити, -джу, -диш, гл. Подслащивать, подсластить.
Поборець, -рця, м. = побірець.
Пропарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть парнемъ.
Судовне нар. Судебнымъ порядкомъ.
Тин, -ну, м. Плетень, тынъ. Чуб. VII. 392. Живе, як сорока на тину. Посл. Ні в тин, ні в ворота. посл. ум. тино́к, тиночок.
Шкрегліти, -лю, -лиш, гл. = скреготати. Сорока шкрегліт. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЖУМИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.