Битися, б'юся, б'єшся, гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Байте, поки б'ється. 2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б'ється. Жила б'ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється. Сокіл.... і давай перед нею биться, наче підбитий. 3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. 4) Стараться, биться. Бється, як риба об лід. Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає. 5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б'ється. 6) О кобылѣ: имѣть случку. 7) битися навбитки. Особый родъ игры яйцами на свѣтлый праздникъ: бить одно яйцо объ другое, и чье разобьется, тотъ и считается проигравшимъ. 8) битися об заклад. Держать пари, биться объ закладъ. 9) битися луною. Отдаваться эхомъ. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру.
Луза́ти, -за́ю, -єш, гл. Лущить, шелушить. (Дівчата) дивляться та тушкують, лузаючи насіння та оріхи. Ой вийду я за нові ворота, гуляю, гуляю, волоські горішки лузаю, лузаю.
Паперушина, -ни, ж. Раст. Aspidium, папоротникъ.
Поплигати, -га́ю, -єш, гл. Попрыгать, въ припрыжку пойти. Я спутав кобилу, а вона й поплигала.
Похвилюватися, -лю́юся, -єшся, гл.
1) Поволноваться.
2) Взволноваться (во множествѣ).
Рачок, -чка, м.
1) Ум. отъ рак.
2) Насѣк. Nepa cinerea.
2) Названіе маленькаго вола съ небольшими рогами, выступающими впередъ.
4) мн. Раст. = ракові шийки.
5) Родъ вышивки.
6) мн. Глиняныя подставки въ видѣ треножниковъ или обручиковъ для разъединенія посуды, вкладываемой одна въ другую для обжиганія.
Роспустка, -ки, ж. Родъ дѣвичьей игры на праздникъ Пасхи.
Трець, терця, м. Трущій, тотъ, кто третъ. Ні трець, ні мнець, ні в дуду грець.
Устне нар. Словесно.
Шерепа, -пи, ж. Безобразная женщина. Одружусь з такою шерепою, що і тобі сором буде. Се через вас, дурні шерепи, сталось.
