Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвінка

Дзві́нка, -ки, ж. Бубновая масть въ картахъ. КС. 1887, VI. 463. Йому́ дзві́нка сві́тить. Ему везетъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНКА"
Вираховувати, -вую, -єш, сов. в. вирахувати, -хую, -єш, гл. Вычислять, вычислить.
Дровору́бня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ рубятъ дрова. Міусск. окр.
Заміря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. замі́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Вознамѣриваться, вознамѣриться. 2) Замахиваться, замахнуться. Дід підійшов до дуба і вже заміривсь, щоб його рубати. Рудч. Ск. І. 97. Замірься, та не вдарь. Ном. № 3810.
Купалка, -ки, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червячекъ, Lampyris. Вх. Уг. 248.
Поганюга, -ги, ж. Ув. отъ погань.
Покотющий, -а, -е. Удобокатящійся. От анахтемський шаг, який покотющий: трохи був не закотивсь. Лебед. у.
Покрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Увіходить Байда з побратимами і иншими козаками, всі покрівавлені. К. Бай. 94.
Попередавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Поприсідати, -даємо, -єте, гл. Присѣсть (о многихъ).
Уторопити, -плю, -пиш, гл. очі. Уставить глаза. Очі второпать на неї. МВ. (О. 1862. III. 64).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.