Варуватися, -руюся, -єшся, гл.
1) Не рѣшаться, стѣсняться. Що, Парасю голубонько? що тобі доброго трапилось? — А вона все варується мені сказати, тілько гляне та счервоніє. Як я тебе вірно люблю да заняти боюся. — Займай, займай, козаченьку, да займай, не варуйся: я за славу сама стану, сама й виговорюся. Сватай, сватай, козаченьку, сватай, не варуйся.
2) Остерегаться; беречься. Котрий іде у старости, то най ся варує.
Винюхати Cм. винюхувати.
Мента́лик, -ка, м. Родъ медальона у женщинъ. Cм. дукач.
Молодя́вий, -а, -е. Молодой, моложавый.
Моро́чливий, -а, -е. Хлопотный, затруднительный, головоломный. Не морочлива праця.
Обсяг, -гу, м. Объемъ.
Одночасний, -а, -е. 1) Одновременный.
2) Современный.
Підойма, -ми, ж. 1) Рычагъ. 2) Подставка, служащая для поддержанія дышла, чтобы оно не падало на землю. 3) Снарядъ въ мельницѣ, которымъ подымается кобилиця, а съ нею и веретено съ верхнимъ жерновомъ. Cм. підньом. 4) Раст.: а) Geranium plenum. б) Geum montanum. в) Tormentilla erecta. г) — челядинська. Sanicula europaea.
Позацьковувати, -вую, -єш, гл. Затравить собаками (многихъ). Двоє цуценяток було, так же сусідські діти своїми собаками позацьковували.
Шльонск, -ку, м. Силезія.
