Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвониця

Дзвони́ця, -ці, ж. и пр. Cм. Дзвіниця и пр. К. ЧР. 84. Чуб. ІІІ. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВОНИЦЯ"
Богобійний, -а, -е. Богобоязливый.
Бурлій, -лія, м. Крикунъ, возмутитель. Зараз деякі бурли схаменулись, подумали про свою голову. К. ЧР. ЗН.
Вистригати, -гаю, -єш, сов. в. вистригти, -жу, -жеш, гл. 1) Выстригать, выстричь. 2) Только сов. в. Остричь всѣхъ. Одбірають на росколи овець.... і стрижуть. Вистригти, випускають. О. 1862. V. Кух. 33.
Жа́лля́, -ля, с. = жаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом по-під хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся. Чуб. V. 653.
Жовтозеле́ний, -а, -е. Желтозеленый.
Загрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Загрунтовать. 2) Утвердить.
Обопільність, -ности, ж. Взаимность. Чуб. І. 276.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Удівати, -ва́ю, -єш, сов. в. удіти, удіну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Вділа на себе та жупан синенький. Гол.
Шлунок, -нку, м. Желудокъ. Лохв. у.; Гадяч. у.; НСѣверск.; Кіевск. у. Не йде на шлунок, та й годі. Лохв. у. От чоловік і здоровий на силу, а на шлунок не здоровий. Кіевск. у. І грек, набивши добре шлунок, сміявся та лигав пивце. Мкр. Г. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВОНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.