Беґоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Мычать, блеять.
Гиги меж. Подражаніе звуку смѣха, плача, ржанія лошади. Тепер продам, а сама зімою гиги буду їсти.
Зати́шни́й, -а́, -е́ Уютный, укромный. Затишний ярок отой, — бджолі добре стояти. Я говорив: умру в гнізді затишнім, і в старості лічить года забуду.
Кущ, -ща, м. 1) Кустъ. Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. Цвів кущ панської рожі. Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. 2) = кущанка. 8) Группа. Трохи далі — на белебень — стоїть кущ вітряків, обвішавши крила. Ум. кущик. А в городі... два кущики пижма. І кущики вишукує травиці. Бере баба грибки, коли дивиться — у кущику гніздечко.
Ми́рта, -ти, ж. Миртъ. Коло тераси цвітуть померанці, мирти.
Перстка, -ток, мн. ум. отъ перста.
Понизати, -жу, -жеш, гл. Нанизать (во множествѣ). Чи зумієш ти намисто понизати?
Потребен, -бна, -не = потрібний.
Семигривенний, -ного, м. = семигривенник. Гурки — семигривенний за сотню.
Штовб, -ба, м. Стволъ дерева.
