Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джиджулити

Джиджули́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Чепурити. Джиджулити хату. Сим. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖИДЖУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖИДЖУЛИТИ"
Анта́к, нар. Такъ. Угор.
Зак нар. = заки.
Корінець, -нця́, м. Ум. отъ корінь.
Наза́ді нар. Сзади; прежде. Коли б (той) розум наперед, що потім назаді знайдеться. Ном. № 5406.
Отагас, -са, м. = личман 1. О. 1861. X. 45.
Поздержувати, -жую, -єш, гл. Удержать, сдержать (многихъ).
Розгуторити, -рю, -риш, гл.мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375.
Свахатися, -хаюся, -єшся, гл. О матеряхъ жениха и невѣсты: вступать въ родство.
Сповна нар. 1) Вполнѣ. 2) не спо́вна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Його жінка не сповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Товстенний, -а, -е. Очень толстый. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЖИДЖУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.