Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвінковий

Дзвінко́вий, -а, -е. Бубновый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНКОВИЙ"
Безувір, -ра, м. 1) Невѣрный, басурманъ. К. ЦН. 271. 2) Злой, безсердечный человѣкъ. Cм. бузувір.
Варш, -ша, м. ? Ум. варшалок. варшалочок. Заснула кухарочка, треба їй варшалочка, треба їй варша дати, щоб дала вечерати. Грин. ІІІ. 504.
Веселковий, -а, -е. Радужный. Уман. III. 231.
Керсет, -та, м. = керсетка. Та продала дівчина керсет, та купила чумакові кисет. Н. п.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами. Желех.
Песькатися, -каюся, -єшся, гл. Пачкаться. Радом. у.
Пороспалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и роспали́ти, но во множествѣ.
Пошкалювати, -люю, -єш, гл. Посмѣяться надъ чѣмъ.
Ревнути Cм. ревти.
Рублінник, -ка, м. Одинъ изъ древорубовъ, которому поручено на особыхъ щепкахъ отмѣчать нарѣзками счетъ проработанныхъ каждымъ дней или срубленныхъ деревьевъ. Шух. I. 173.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІНКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.