Знімчитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.
Маршля́к, -ка́, м. Родъ черной краски (у гончаровъ).
Опраний, -а, -е. Въ думѣ: вм. оправний 1. Опрані кульбаки.
Понакурювати, -рюю, -єш, гл. Накурить (о многихъ). Оці ще мені курії! Понакурюють так, що й світу не видно!
Присягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. присягну́тися, -нуся, -нешся, гл. Клясться, поклясться. Ти божився, присягався — не покину я тебе. Присягались сліпці, що своїми очима бачили.
Рукомия, ми́ї, ж. Рукомойникъ.
Спразнити, -зню́, -ниш, гл. Не работать, провести по праздничному (день). Пятницю спостила, неділю спразнила.
Сюрчати, -чу́, -чи́ш, гл.
1) Жужжать, трещать (о насѣкомыхъ). Там коники (польові) кричали та сюрчали.
2) Жужжать (о веретенѣ). Веретено сюрчить.
Тупа, -пи, ж. = ступа. Іди, іди, сивий коню, тихою тупою.
Хитіт, -хоту, м. Смѣхъ, хихиканье. Въ иныхъ мѣстностяхъ лишь во мн. ч.: хи́хоти. Дриготи-дриготи, а завтра будуть хихоти-хихоти.
