Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

биґарь

Биґарь, -ря, м. = беґар. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИҐАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИҐАРЬ"
Багат-Вечір, -чора, м. Канунъ Рождества. Убогий на багат-вечір поніс вечерю до багатого. Грин. ІІ. 83.
Двохлі́ток, -тка, м. Двухлѣтній ребенокъ. Г. Барв. 440.
Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці. Коцип.
Маковичо́к, -чка́, м. Ум. отъ маковик.
Обскрібати, -бію, -єш, сов. в. обскребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Оскребать, оскресть.
Позасипати, -па́ю, -єш, гл. 1) Засыпать (во множествѣ). 2) Заснуть (о многихъ). Діточки позасипають. Чуб. V. 795.
Позлитка, -ки, ж. = ожеледиця. Вх. Лем. 452.
Тесовий, -а, -е. Тесовый, сдѣланный изъ теса. Посадив її за тесовий стіл. Грин. III. 11.
Торкотання, -ня, с. = торохтіння.
Хрестинний, -а, -е. Крестильный, относящійся къ таинству крещенія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИҐАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.