Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

биґарь

Биґарь, -ря, м. = беґар. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИҐАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИҐАРЬ"
Генька, генькай нар. = генде. Желех.
Грунт, -ту, м. и пр. Cм. Ґрунт и пр.
Ґа́зда, -ди, м. Хозяинъ. Желех. Ном. № 10101, 11117. Ум. Ґа́здик, ґа́здонька, ґа́здочка. Гол. ІІІ. 42. Ґаздику, де ти ідеш? Гн. II. 22. Ґаздойко, ту нема нікого? Драг. 309.
Дури́світство, -ва, с. Обманъ; шарлатанство. Та тепер скрізь таке дурисвітство! Нема й по судах правди. Лебед. у.
Кантар, -ру, м. 1) Узда, недоуздокъ. Чуб. VI. 111, 403. Сивий коник, — кантарь на нем. Гол. III. 436. 2) Родъ ручныхъ небольшихъ вѣсовъ. Ум. кантарок. Cм. канту́рь.
Набли́жувати, -жую, -єш, гл. = наближати. Наближує пальці ті до дитинки. Чуб. III. 84.
Перегавкати, -каю, -єш, гл. 1) Прекратить лай. 2) Превзойти лаемъ.
Свидовитий, -а, -е. = свидуватий. Овес свидовитий. Васильк. у.
Смалій, -лія, м. Человѣкъ жгущій, опаливающій что-либо; въ частности: рѣжущій и опаливающій свиней.
Шторган, -на, м. Насѣк. Blatta orientalis, тараканъ. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИҐАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.