Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

биґарь

Биґарь, -ря, м. = беґар. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИҐАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИҐАРЬ"
Байтало, -ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.
Ґерґели́ця, -ці, ж. Раст. Calandra granaria. Вх. Пч. ІІ. 26.
Ді́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дірка.
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
Надве́зти́ Cм. надвозити.
Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать. Харьк. у.
Неправдивий, -а, -е. 1) Лживый, неправдивый. Моя доле неправдива. Шевч. 2) Притворный. 3) Не настоящій, поддѣльный.
Під'ярок, -рка, м. соб. Полугодовалые ягнята, съ которыхъ можно стричь шерсть. Вас. 198.
Призірний, -а, -е. Причиненный сглазомъ. Чуб. І. 119.
Цюця, -ці, ж. Дѣтск. собачка. О. 1861. VIII. 8. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця. Ном. № 12285. Ум. цюцька, цюцінька, цюцічка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИҐАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.