Горноста́й, -та́я, м. 1) Горностай. Гаєм — маєм, лебедем — Дунаєм, а степами — бистрим горностаєм. 2) Родъ птицы? Летів горностай через сад, роспустив пір'ячко на ввесь сад. Та же пѣсня. Вѣрнѣе, однако, что здѣсь просто забыто значеніе слова горностай, и въ пѣснѣ оно подставлено вмѣсто какого-либо иного, но схожаго, слова, названія птицы.
Кукобити, -блю, -биш, гл.
1) Устраивать, заботливо собирать въ одно мѣсто.
2) — кого́. Заботиться о комъ, объ его одеждѣ, пищѣ, удобствахъ. Зовсім знемігся на силах; не мав снаги й себе самого кукобити.
Мужва́, -ви́, ж. соб. Мужичье. Якась мужва обідрана. Сказано мужва — не розчовпе, що піп у церкві скаже, та й торочить, що робити гріх. Убірайтесь ік нечистій матері, мужва невмивана.
Напрути́ти Cм. напручувати.
Озолочувати, -чую, -єш, сов. в. озолоти́ти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Озолачивать, озолотить.
2) Обогащать, обогатить. Яка б мати не озолотила свого сина.
Підпеньок, -нька, м. = опеньок. Пішов дід по гриби, баба по підпеньки.
Припалий, -а, -е. Припавшій, покрытый. Скло, припиле порохом.
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ.
Уюковий, -а, -е. Вьючный. Уюкові коні.
Шульговина, -ни, ж. Бревно средней мѣры, употребляемое при связкѣ плотовъ и на топливо.
