Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

било 2

Било 2, -ла, с. 1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Шух. I. 147. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було. Камен. у. 2) Часть друлівника (Cм.). Шух. І. 277. 3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Черниг. Ум. бильце.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛО 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЛО 2"
Вибити, -ся. Cм. вибивати, -ся.
Вітрець, -терця, м. Ум. отъ вітер.
Задира́ка, -ки, об. Задорливый человѣкъ. Нептунів син сподарь Мезап, боєць, ярун і задирака. Котл. Ен. Ум. задира́чка.
Заплод́жувати, -джую, -єш, сов. в. заплоди́ти, -джу́, -диш, гл. Расплаживать, расплодить, разводить, развесть.
Перемеженитися, -ниться, гл. безл. Пройти, окончиться къ добру, обойтись. МВ. ІІ. 116. Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло. Г. Барв. 510.
Підгір'я, -р'я, с. Подгорье, мѣстность у подошвы горы. Чуб. III. 431. К. МХ. 31. На луках був сінокос аж до гори, а підгір'я орали під хліб, на горі була толока. Павлогр. у.
Полівити, -влю́, -виш, гл. 1) Свернуть влѣво. 2) — кому. Облегчиться кому, сдѣлаться лучше кому. йому полівило. Ему стало лучше (о больномъ). Угор.
Припнути, -пну, -не́ш, гл. = прип'ясти. Припну фартух дорогий. Чуб. V. 10.
Сорок, -ка числ. Сорокъ. Найпередіш треба грішми зарятуваться, то сорокма карбованцями визволишся. Лебен. у.
Тупій, -пія, м. 1) Спинка, тупая сторона ножа. 2) = тупиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЛО 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.