Грізд, гро́зду, м. Пробка.
Ґвалт и ґвалт, -ту, м. 1) Крикъ шумъ. Ґвалт і галас. А ґвалту! а крику! 2) Насиліе. Прийшов і взяв ґвалтом. Одняв він гвалтом од убогих козаків і посполитих. Розумом, а не гвалтом мусимо ми усяке лукавство переважати. 3) Восклицаніе: ґвалт! Караулъ! Ґвалт! рятуйте! Ай, ґвалт! сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ґвалт, на ґвалт крича́ти. Кричать караулъ. Гукнули як на гвалт. Було ж тобі не любити, а тепер хоч гвалт кричи. На ґвалт би́ти, дзвони́ти. Вить тревогу.
Догожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = Догоджати. Догождає, як чирякові на роті.
Зає́дно нар. 1) Вмѣстѣ. Що ж, — каже — або живі будем, або заєдно загинем. 2) Постоянно. Один чоловік купив собі хату... пожив там трохи, нічого не було, а потім того почала являтися оказія така: заєдно стеля кричить: «Ой упаду, ой упаду!».
Змірити, -рю, -риш, змі́ряти, -ряю, -єш, гл. Смѣрить, измѣрить. Не увіриш, поки сам не зміриш. Добре чуже лихо міряти — зміряй своє.
Неколи нар. Кое-когда, изрѣдка. Було прийде неколи, чуєш, а до нас не йде.
Обітниця, -ці, ж. Обѣщаніе, обѣтъ. Давала вона сама собі обітницю до віку вічнього не розлучатися з чоловіком.
Рахуба, -би, ж. 1) Счетъ, отчеть, разсчетъ. Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. Рахуби не дам. а) не могу счесть, б) ничего не могу подѣлать. 2) Разсчетъ, соображеніе. Не прийдеться рахуба до чуба. 3) Возня, хлопоты. Буде ще з ним рахуба. Оце рахуба!
Ридання, -ня, с. Рыданіе. У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе.
Скомина, -ни, ж. Оскомина.
