Босувати, -сую, -єш, гл. Ходить босикомъ. Що се ти босуєш?
Вивіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вивірити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить. Вивіряймо, чи багато чарок у пляшці. 2) Испытывать, испытать, извѣрить. Ти думаєш, козаченьку, що я уміраю, а я з тебе, молодого, ума вивіряю. Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою.
Гру́зь, -зі 1), ж. = Грузота. 2) = Груз. Аж кара вас Господня на грузь не розвалиш. 3) Густая грязь.
Здих, -ху, м. Издыханіе. Нема на вас здиху.
Колішня, -ні́, ж. Двухколесный передокъ плуга.
Лужо́к, -жка, м. Ум. отъ луг.
Пішоходець, -дця, м. Пѣшій. Став пішоходець із тернів виходити.
Понаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись, отыскаться (во множествѣ). Чи понаходились же коні? — Понаходились: пан позаймав у шкоді.
Потиритися, -рюся, -ришся, гл. = попровадитися. Так і поширився в калюжу, — наче далеко обійти. Уже поширились до шинку.
Чоловічок, -чка, м. 1) Ум. отъ чоловік. 2) Зрачекъ. Очі в Чіпки налилися кров'ю, в чоловічках засвітили огні. В очах чоловічки догори ногами стали.
