Величний, -а, -е. 1) Почитаемый, находящійся въ чести, достойный. До попа ідемо, гостинці несемо житнії, пшенишнії — ми в попа велишнії. Який сей хліб чесний та величний, щоб такі й ви були.
2) Величественный. Діла твої святі, величні, все сталося, як ти задумав.
Драпі́жник, -ка, м. 1) Cм. дряпіжник. 2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ.
Дробува́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Дробувата сіль.
Кульша, -ші, ж.
1) Бедро.
2) Уголъ стога сѣна или воза съ сѣномъ. Осмич кульшу праву у стозі.
Курган, -ну, м. Курганъ. Ми підемо косити. То ти, як уже буде готова (каша), вийди на такий-то курган да й зови нас.
Ли́зень, -зня, м. Бычачій языкъ. Телячий лизень. як лизень злизав (кого). Исчезъ, какъ въ воду упалъ. нехай тебе лизень лизне, злиже! Чтобъ ты пропалъ!
Ма́затися, мажуся, -жешся, гл. 1) Мазаться. 2) Пачкаться, мараться. З) — до ко́го, коло кого. Ласкаться къ кому.
Обчухати, -хаю, -єш, гл. Почесать вездѣ, вокругъ (когда зудитъ, чешется).
Пробавитися, -влюся, -вишся, гл. Промедлить, промѣшкать.
Свидний, -а, -е. = свидовий.
