Дзви́знути, -ну, -неш, гл. 1) Взвизгнуть. Він улучив камінцем у собаку, а та аж дзвизнула. 2) Ударить. Як дзвизну тебе, так перекотишся не раз.
Дячкі́в, -ко́ва, -ве. Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син.
Жиді́вочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жиді́вка. 2) = птица синюк.
Криворучка, -ки, об. Человѣкъ съ кривой или увѣчной рукой.
Наломи́тися, -млю́ся, -мишся, гл. 1) Надломиться. Вісь наломилася. 2) Пріучиться, приспособиться. Привчив його і читати і все став робити як слід. Я його не силував, не намагався дуже. Він потроху і наломився. Тепер таки наломивсь балакати по козацьки, а скоро прийшов до нас, то насмішив братчиків своєю мовою.
Придуркуватий, приду́руватий, -а, -е. Глуповатый, съ придурью. А чоловік був у єї придуруватий.
Прорізувати, -зую, -єш, сов. в. прорізати, -жу, -жеш, гл. Прорѣзывать, прорѣзать. Прорізав дно у тім брилі.
Прохожалий, -а, -е. Прохожій. Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі.
Прочустрити, -рю, -риш, гл. Задать трепку.
Ранок, -нку, м.
1) Утро. Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? Я завше Бога прошу з вечора до ранку. що-ранку. Каждое утро. Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ум. раночок.
