Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бждирка

Бждирка, -ки, ж. Рыба Phonixus rivularis. Вх. Пч. II. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЖДИРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЖДИРКА"
Беріг, -рега, м. и пр. = берег и пр. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4.
Ганьбливо нар. = ганебно.
Жабини, -бин, ж. мн. = жаберина. Вх. Лем. 413.
Забуя́ти, -я́ю, -єш, гл. Роскошно разростись, вырости; во множествѣ появиться. Як поле в них буяє бодяками, так забуяли серед Царяграда невольницькі базарі козаками. К. МБ. XI. 52. Густо забуяв наш нарід на руїні. К. Дз. 16.
Кожом'яцький, -а, -е. Кожевницкій.
Лубува́тий, -а, -е. Похожій на луб. Лубуваті овчини. Н. Вол. у.
Ма́яти, -маю, -єш, гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Чуб. Стрічки мають в синьому небі. Левиц. І. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Рудч. Чп. 216. Ой високо клен-дерево має. Мет. 115. 3) Махать. Соловейко летить, крильцями має. Грин. III. 410. 4) Виднѣться; мелькать. Орися росла собі, як та квітка в городі: повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника. К. Орися.
Мере́жчатий, -а, -е. = мережаний. О. 1862. VIII. 16.
Прочерть, -ти, ж. Прогалина, поляна. Вх. Зн. 57.
Свіжість, -жости, ж. Свѣжесть. Левиц. І. 471.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЖДИРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.