Відіграватися, -граюся, -єшся, сов. в. відігратися, -граюся, -єшся, гл. 1) Быть играннымъ, сыграннымъ. 2) Отыгриваться, отыграться.
Дойни́к, -ку́, м. = дойняк.
Зана́дити, -джу, -диш, гл. Завлечь, заманить.
Зганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зігна́ти, зжену́, -не́ш, гл. 1) Сгонять, согнать съ чего, прогонять, прогнать откуда. Послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать?.. Коли гуси кричать, або лебеді ячать, то зжени. (1849), 26. Свою матір рідненьку, удову стареньку, зневажали ти з домівки зганяли. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто. Бігає за скотом, зганя докупи всіх. 3) — з сві́ту. Губить, погубить, лишить жизни, убить. Чи ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? 4) — ти́рсу. У гребенщиковъ: соскабливать, соскоблить ножемъ и сгладить шероховатую поверхность гребня.
Матча́ний, -а, -е. Сдѣланный изъ ма́тірки. Cм. матірка 2. Матчана пряжа.
Нагорі́ти Cм. нагоряти.
Обсів, -ву, м. Незасѣянное по недосмотру мѣсто въ полѣ.
Приязнь, -ні, ж. Пріязнь, дружба. Чи в приязні кого зрадив?
Сой мѣст. = собі. Юж єм сой подумала, же не буду жаловала.
Чепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Прихорашивать.
