Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шевців

Шевців, -цева, -ве Принадлежащій сапожнику. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЦІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЦІВ"
Володіння, -ня, с. Владѣніе.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.
Загну́ти, -ся. Cм. загина́ти, -ся.
Замо́вити Cм. замовляти.
Націджувати, -джую, -єш, сов. в. націди́ти, -джу́, -диш, гл. Нацѣживать, нацѣдить.
Ніч, но́чі, ж. Ночь. Плачуть мої очі темненької ночі. Мет. 92. ніч-у-ніч. Каждую ночь. День-у-день, ніч-у-ніч не переставала мати плакати. Мир. Пов. II. 44. ніч ніцьку. Всю ночь. І сидить він так на призьбі, часу не мірючи, — коли сидить годину, коли і ніч ніцьку. МВ. (О. 1862. І. 98). ніч зоріти. Не спать ночью. у-ночі. Ночью. Ум. ніченька, нічка. Аж застигла її нічка в дорозі. Рудч. Ск. І. 15.
Паства, -ви, ж. Пастьба. Волів прижене з пастви. Харьк. у.
Росхідний, -а́, -е́ Расходящійся. То став оке брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи широкі, на великі дороги росхіднїі. АД. I. 116.
Святець, -тця, м. 1) Святой. КС. 1882, XII. 625. 2) Придорожный памятникъ съ статуею святого.
Шкорина, -ни, ж. = скорина. Ум. шкоринка, шкориночка. Скачу, скачу діда за шкоринку хліба. Ном. № 12296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕВЦІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.