Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шевців

Шевців, -цева, -ве Принадлежащій сапожнику. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЦІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЦІВ"
Безсилий, -а, -е. Безсильный. МВ. (О. 1862. І. 85).
Гарбичка, -ки, ж. Ум. отъ гарба.
Звабли́вий, -а, -е. Обольстительный, прелестный.
Зручність, -ности, ж. Ловкость. Левиц. Пов. 237.
Ковизка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ковиза. 2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Мнж. 119. Въ игрѣ въ свинку ею гоняютъ свинку. Мнж. 182.
Надари́ти Cм. надаряти.
Підсніжна, -чати, с. = підворотень. Вас. 181.
Порозсівати, -ва́ю, -єш, гл. Разсѣять, посѣять (во множествѣ). Розсіяв жито і заходився волочити. Черниг.
Старка, -ки, ж. 1) Водка-старка. 2) Пѣнка, пленка на кипяченомъ молокѣ.
Тужаночка, -ки, ж. Печаль. Тільки тужаночки, що жінки немає. Лукаш. 149.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕВЦІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.