Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шевляга

Шевляга, -ги, ж. 1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй. 2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЛЯГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЛЯГА"
Де́нце, -ця, с. Донышко. Ум. отъ дно.
Деревля́ний, -а, -е. = Дерев'яний.
Ди́вка, -ки, ж. Диковина. Въ выраженіи: Нема́ ди́вки. Не удивительно. Нема дивки на свої гроші, а чужі все важкі. Ном. № 4811.
Запропа́сти, -ся. Cм. запропадати, -ся.
Незгода, -ди, ж. Несогласіе. Згода будує, а незгода руйнує. Ном. Ум. незгодонька.
Повершити, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Окончить дѣло. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. Шевч. 151. 2) Превзойти. Я завтра мабуть і вас повершу спати. Славяносерб. у. Отже ж дарма, що цей бичок менший, — а він більшого за літо повершить. Міусск. окр.
Покошлатіти, -тію, -єш, гл. Взъерошиться, сдѣлаться взъерошеннымъ. Покошлатіли мої ягнята.
Провередувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокапризничать, прихотничать извѣстное врамя.
Сичик, -ка, м. 1) Ум. отъ сич. 2) Комочекъ размельченнаго и поджареннаго для выжиманія масла коноплянаго сѣмени, — лакомство сельскихъ дѣтей. Зміев. у.
Уніят, -та, м. Уніатъ. Як та галич ноле криє, — ляхи, уніяти налітають, — нема кому порадоньки дати. Шевч. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕВЛЯГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.