Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шваля

Шваля, -лі, ж. 1) Швея, вышивальщица. Шух. І. 154. Я шваля з Вильбова, приїхала до свого двора. Мет. 197. 2) Бревно, разрѣзанное вдоль. Вх. Лем. 484.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВАЛЯ"
Барвити, -влю, -виш, гл. 1) Окрашивать, красить. Желех. 2) Наводить ворсу. Шейк.
Биркувати, -ку́ю, -єш, гл. Отмѣчать, дѣлать помѣтки, нарѣзки. Cм. бирка 4.
Блаватний, -а, -е. Шелковый.
Гиль! меж. = гиля. Гиль, мої гуси, вуть, мої ушки. ХС. ІІІ. 61. гиль-гу и употребляется какъ существительное въ значеніи: околесица, чушь. Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси. Лебед. у.
Завда́льшки нар. Разстояніемъ. Так завдальшки, як до тії греблі, сиділи в очеретах дикі качки. Черк. у. Завдальшки як до того сухоставу од'їхали чумаки од села. Черк. у.
Намага́ння, -ня ср. Стремленіе. Желех.
Плавля, -лі, ж. Болотистый лугъ.
Позаморочувати, -чую, -єш, гл. Заморочить, одурить (многихъ).
Похурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
Синьовода, -ди, ж. Раст. = остріжка. Вх. Пч. І. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВАЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.