Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шельвах

Шельвах, -ха, м. 1) Часовой, караульный. А тим часом дали знати, що шельвах убився на цісарській таки брамі. Федьк. III. 165. 2) стояти на ше́льваху. Быть на часахъ. Стоїть Іван на шельваху — дрібний лист читає. Федьк. ІІІ. 160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕЛЬВАХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕЛЬВАХ"
Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить. О. 1862. II. 58.
Жбановий, -а, -е. = джбановий.
Закарлючувати, -чую, -єш, сов. в. закарлю́чити, -чу, -чиш, гл. Загинать, загнуть крючкомъ.
Зрукований, -а, -е. Обрученный. Вх. Лем. 421.
Обвішати Cм. обвішувати.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Покрупини, -пин, ж. 1) = покруп'янка. Желех. 2) Засахарившійся медъ, медъ въ крупинкахъ. Вх. Зн. 51.
Пристання, -ня, с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання. Рудч. Ск. І. 70.
Роз'їздка, -ки, ж. 1) Разъѣздъ. Грин. III. 493. 2) Объѣздъ, рекогносцировка. Запорожці посилали в степи на роз'їздку козаків. Стор. ГІ. 162. Ум. роз'їздочка. А в середу роз'їздочка. Грин. III. 493.
Тякнути, -кну, -неш, гл. Тронуть, задѣть? його тякло. Онъ догадывался? Его задѣвало? Його може й тякло, що в мені кипіло. Федьк. Пов. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕЛЬВАХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.