Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шевчиха

Шевчиха, -хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЧИХА"
Блішка, -ки, ж. Ум. отъ блоха.
Ватажитися, -жуся, -жишся, гл. Волочиться, ухаживать. Молоде парубча, а за тією молодицею раз-у-раз ватажиться.
Ганиж, -жу = ганус Вх. Пч. II. 34.
Крюкання, -ня, с. 1) Карканье, крикъ воронъ; курлыканье журавлей. 2) Кваканье лягушекъ.
Перемащувати, -щую, -єш, сов. в. перемасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Перекрашивать, перекрасить въ другой цвѣтъ. Ми (гуси) попіласті всі, а він (лебідь) один між нас своє пиндючить пір'я біле! Коли б ви тілько захотіли.... Ми б панича сього як раз перемастили. Греб. 362. 2) Чрезмѣрно намасливать, намаслить. 3) Перетасовывать, перетасовать (карты).
Пірце, -ця́, с. 1) Перышко. 2) Отдѣльный листокъ растенія рогіз. Вас. 177.
Поштрикати, -ка́ю, -єш, гл. Поколоть, понырять; исколоть.
Сполоти, -лю́, -леш, гл. Сполоть.
Угадьків, -кова, -ве Принадлежащій отгадчику. Шейк.
Хибливий, -а, -е. = хибкий 2. Жіноцьке хибливе почуття. Мир. ХРВ. 251.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕВЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.