Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шевчиха

Шевчиха, -хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЧИХА"
Бойовище, -ща, с. Поле битвы. К. ЧР. 173.
Відсіль, відсіля, нар. Отсюда. Комусь буде тяжко важко, як я піду відсіль. Н. п. Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. І. 106.
Візник, -ка, м. Возница, кучеръ. Гол. І. 50. Кучеревий візниче, поганий воли швидче! Грин. ІІІ. 491. Ум. візниченько. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати. Грин. ІІІ. 548.
Пощасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливить (многихъ).
Примережувати, -жую, -єш, сов. в. примережити, -жу, -жиш, гл. Пришивать, пришить рукавъ, соединивъ его съ рубахою мере́жкою. Волч. у.
Ранник, -ку, ж. Раст. a) Lysimachia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 127; б) Paris quadrifolia L. ЗЮЗО. І. 130; в) Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131; г) Scrophularia aquation L. ЗЮЗО. I. 135; д) Vincetoxicum officinale L. ЗЮЗО. І. 141; е) иногда — Convallaria majalis L. (ЗЮЗО. I. 119), но болѣе правильно названіе этого растенія — конвалія.  
Сестрики, -ків, мн. Раст. Melampyrum nemorosum L. ЗЮЗО. І. 128.  
Струга, -ги, ж. Ручей, струя.
Точило, -ла, с. Точило, точильный камень. Ном. № 12795. Наляга, мов коваль на точило. Ум. точи́льце.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕВЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.