Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шевчиха

Шевчиха, -хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЧИХА"
Війтівна, -ни, ж. Дочь війтова. Ой я із Кракова війтівна, я ж тобі, серце, не рівня. Н. п.
Обкошувати, -шую, -єш, сов. в. обкоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Скашивать, скосить вокругъ. Траву коси, а пеньки обкошуй.
Окладати, -даю, -єш, гл. = обкладати. Труну дорогими сукнами окладали. Макс. 2) Бить. Виломив сі, витесав бучок відзніковий, як прийшов до хати дяки окладати. Чуб. V. 675. Ребра києм окладати. К. ЦН. І. 173.
Питлювати, -люю, -єш, гл. Молоть крупичатую муку. Хто хоче питлювати, мусить зачекати. Ном. № 5596.
Плакати, -чу, -чеш, гл. Плакать.
Просівати, -ва́ю, -єш, сов. в. просіяти, -сію, -єш, гл. Просѣвать, просѣять. Просівати, як пшеницю. Єв. Л. XXII. 31.
Пруті гл. Дѣтск. Гулять. О. 1861. VIII. 8.
Тиск, -ку, м. 1) Давка, давленіе. Шейк. 2) Толпа, множество. На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Греб. 388. Тиск народу. Шевч. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства. К. ХП. 137.  
Цоб меж. = соб.
Шваєчка, -ки, ж. Ум. отъ швайка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕВЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.