Завита́ння, -ня, с. = завітання.
Куляс, -са, м. Особаго рода желѣзный крючекъ съ деревянной рукояткой для выниманія еще горячей посуды послѣ обжиганія въ горнѣ.
Обчісувати, -сую, -єш, сов. в. обчесати, -чешу, -шеш, гл. — кого. Расчесывать, чесать кого-либо постоянно. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать, треба й обіпрать, треба й обчесать, треба й обмивать.
Побір, -бо́ру, м. Поборъ; взятки. Невелика ще біда сі побори. Ум. побірок. От же побірки прокляті. Костом.
Повидавати, -даю́, -єш, гл. Выдать (многихъ). Чимало дочок повидавав уже заміж.
Покаменувати, -ную, -єш, гл. Побить камнями. Народ покаменує нас.
Покоївка, -ки, ж. Горничная. З панею наїхала польська двірня, польки-покоївки.
Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.
Розмальовувати, -вую, -єш, сов. в. розмалювати, -люю, -єш, гл. Расписывать, расписать (красками). Збудую тобі хату світлу, світлу та високу, розмалюю її усякими красками.
Творитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Дѣлаться, происходить. І ніхто не знав того дива, що твориться серед ночі в гаї.
2) — на що. Мѣшаться во что. Він мені гворив, обим ся на тото не творив.
