Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шевчик

Шевчик, -ка, м. Ум. отъ швець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЧИК"
Блягузниця, -ці, ж. Женскій половой органъ. Павлоград. у.
Команка, -ки, ж. = команиця. Желех.
Осмалити, -ся. Cм. осмалювати, -ся.
Перериштувати, -ту́ю, -єш, гл. Поставить иначе лѣса.
Печеря, -рі, ж. = печера.
Поширочити, -чу́, -чи́ш, гл. = поширити.
Реп'яшковий, -а, -е. 1) Репейниковый. 2) реп'яшкова кривулька. Родъ вышивки. Лебед. у. ( Залюбовск.).
Свекрівщина, -ни, ж. Имущество, оставшееся послѣ свекра. Зміев. у.
Сидячий, -а, -е. Сидящій, сидячій. Побачили молодця сидячого. Єв. Мр. XVI. 5.
Слуква, -ви, ж. Вальдшнепъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕВЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.