Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шевчик

Шевчик, -ка, м. Ум. отъ швець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЧИК"
Витерпіти Cм. витерплювати.
Віддалі нар. = віддалік. Я став собі оддалі і дивлюся, що то він робитиме. Волч. у.
Зволокти́, -ся. Cм. зволікати, -ся.
Нещасниця, -ці, ж. Несчастная женщина. Ой де ж наша нещасниця, що до нас немає? Чуб. V. 628. Ум. нещасничка. Моя й дочко, моя й нещасничко! Мил. 219.
Однокровник, -ка, м. Родственникъ, единокровный. Зміев. у.
Перепелячий, -а, -е. = перепеличий. Перепелячий крик. Мир. ХРВ. 4.
Примудрувати, -ру́ю, -єш, гл. Придумать, ухитриться.
Розграбати, -баю, -єш, гл. = розгребти. Курка не ззість, доки не розграбає. Ном. № 12271.
Розинки, -ків, м. мн. 1) = родзинки. 2)продавати. Зѣвать по сторонамъ. По місту ходячи, розинків не продавай. Ном. № 10486.  
Учинити, -ся. Cм. учиняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕВЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.