Визір Ii, -ра, м. Визирь. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних.
Відростати, -таю, -єш, сов. в. відрости, -ту, -теш, гл. Отростать, отрости. Як відростала чуприна, то закручували її за вухо.
Віко, -ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба й пр. Зроблю.... на діжку віко. Зриваю з труни віко, припав до неї. 2) Вѣко.
Жа́ків, -кова, -ве Принадлежащій школьнику, пѣвчему. жа́кова хи́жа = жаківка.
Здолі́ти, -лі́ю, -єш, гл. = здолати. Я або втоплюся, або що! Я так жити не здолію. Хто не здоліє озватись ділами, хай обізветься німими сльозами.
Місци́на, -ни, ж. = містина. Найшли таку місцину, що можно перейти яр.
Надіхо́дити и надхо́дити, -джу, -диш, сов. в. надійти́, -дійду́, -деш, гл. 1) Подходить, подойти, приближаться, приблизиться; наставать, настать. Тим часом надійшли і молоді. Надходить вовк. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця. Надходить осінь. Звідусюди надіходять непотішні вісти. 2) Иногда посѣщать, посѣтить, иногда бывать, быть.
Непороки, -ків, мн. Худая слава? Чим вони не люде? І добрі, й заможні; усі їх на повазі мають... Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують.
Свобідно нар. Свободно.
Чвати, чваю, -єш, гл.
1) = цькувати. Не раз, не два псами чвали.
2) чває один на другого. Ѣдкими словами уязвляютъ другъ друга, ругаютъ. .
