Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуплуватий

Дуплува́тий, -а, -е. = дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. МПр. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЛУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУПЛУВАТИЙ"
Брост, -ту, м. = брость. Обтичуть всіляким бростом. Федьк.
Бублик, -ка, м. Бубликъ, баранокъ. Чуб. VII. 445. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ном. № 7827. Ум. бубличок.
Дуда́ 1, -ди́, ж. Пошлина за право окрестить дитя. Віднялися за оранди, за жидівські дуди, що терпіли — не стерпіли убогії люди. К. Досв. 13.
Зизати, -заю, -єш, гл. Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи. Чуб. III. 161.
Молитво́ваний, -а, -е. = молитвений.
Перерубуватися, -буюся, -єшся, сов. в. перерубатися, -баюся, -єшся, гл. Перерубываться, перерубиться. Ні, ця кістка не перерубається. Васильк. у.
Прикілок, -лка, м. Колышекъ. Осиковий прикілок, що на Ордані дірку у хресті забивають. Грин. І. 67. Стоять прикілки у тину височенькі. Грин. І. 206. Ум. прикілочок. Грин. І. 69.
Розонька, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Синячник, -ка, м. Раст. Isatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Черепаха, -хи, ж. 1) Черепаха. Чуб. І. 66. Швидкий, як черепаха. Ном. № 11000. 2) Глиняная курительная трубка. Шух. І. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУПЛУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.