Звороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав.
Карман, -на́, м.
1) Карманъ. Ті каптани, та не ті кармани.
2) Небольшой изукрашенный мѣшечекъ, пришитый къ поясу и носимый женщинами.
Лід, леду и льоду, м. Ледъ. На язиці мід, а під язиком лід.
Навте́к, навте́ки, навтікача́, навті́ки, нар. Убѣгая, убѣгать. Ми до його, а він зразу від нас на толоку навтек, та й не знайшли. А він навтеки. Він через тин так і перескочив та навтікача. Як кажуть — підібравши клунки, а ну! чим тьху навтіки драть.
Помандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Отправиться, пуститься въ путь. Помандруєм прічки темненької нічки. Ой я тую далекую хлопцям подарую, а до сеї близенької та й сам помандрую.
Поприборкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и прибо́ркати, но многихъ.
Посмикати, -чу, -чеш, гл. Подергать. Ой паничу, паничу! я вас за чуб посмичу.
Продавальник, -ка, м. Продающій, — такъ называется въ свадебномъ обрядѣ каждый изъ мальчиковъ, который, вмѣстѣ съ братьями невѣсты, будто бы обороняетъ ее отъ жениха и затѣмъ «продаетъ» послѣднему.
Цпеник, -ка, ж. = шпеник 1.
Шалаш, -ша, м. = хата.