Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шевченко

Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЧЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЧЕНКО"
Бердинка, -ки, ж. Маленькій топоръ. Побіг я до мельника, позичив берданки, прорубав дупло. Чуб. І. 215.
Вапно Cм. вапна.
Горохови́на, -ни, ж. = Горохвина. Гол. IV. 460.
Ґуш, (-ша м. ?) Шишка (на тѣлѣ); зобъ. Желех. Гуцул. (В. Дорошенко).
Лагоминка, -ки, ж. Ум. отъ лагоми́на.
Пішки нар. = піхом. Було в мене троє коней, — тепер хожу пішки. Грин. III. 200.
Позаламлювати, -люємо, -єте, гл. Заломить (о многихъ).
Приспів, -ву, м. Припѣвъ. Г. Барв. 366.
Прячкати, -каю, -єш, гл. Застегивать пряжкой. Угор.
Ременяний, -а, -е. Ремневый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕВЧЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.