Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шебенути

Шебенути, -ну, -неш, гл. Пырнуть. Як шебенув його ножем. Золотон. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕБЕНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕБЕНУТИ"
Валоб, -ба, м. Родъ толстой доски. Шух. І. 188.
Гарнюсінько нар. = гарнісінько.
Збідни́ти Cм. збіднити.
Кав'ярник, -ка, м. Варящій кофе. Желех.
Ліпа́рь, -ря, м. = ліпак. Желех.
Накрівави́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Напачкать кровью. Не ріж курчат у хаті, а то накрівавиш. Конст. у.
Оскребки, -бок, ж. Выскребки. Із тіста булки покачали, а оскребки дітям віддали.
Потерчук, -ка, м. = потерча. Вх. Зн. 54.
Прострінь, -ня, м. = простень. Вх. Зн. 55.  
Розвісити, -шу, -сиш, гл. 1) = розвішати. 2)вуха. Довѣрчиво слушать. Той бреше, а він уже й вуха розвісив. Зміев. у. 3) Снять повѣшенное. Їк він си завісив, то ніхто не знав, де він си дів та й ніхто го (Юду) не відвісив, не розвісив. Гн. II. 238.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕБЕНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.