Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шебенути

Шебенути, -ну, -неш, гл. Пырнуть. Як шебенув його ножем. Золотон. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕБЕНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕБЕНУТИ"
Безпуття, -тя, с. Бездорожье, безпутица. Шейк.
Злітній, -я, -є. Среднихъ лѣтъ. Злітній чоловік. Звенигор. у.
Зрізнитися, -нюся, -нишся, гл. Отдѣлиться, раздѣлиться.  
Квапно нар. 1) Спѣшно. мені ква́пно. Я спѣшу. Так тото мені квапно діялося. Федьк. 2) Соблазнительно.
Пооблітати, -таю, -єш, гл. Облетѣть (многія мѣста).
Прихлюпати Cм. прихлюпувати.
Промішкання, -ня, с. Сожительство. Мет. 354.
Слізно нар. Слезно, со слезами. Стоїть місяць над горою, а сонця немає, мати сина в дороженьку слізно провожав. Чуб. V. 532.
Табаченція, -ції, ж. Шутливое отъ табака. Шейк.
Школярський, -а, -е. 1) Принадлежащій школѣ, относящійся къ ней. 2) Ученическій. Школярської юхи набрався. Ном. № 6096.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕБЕНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.