Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шелепа

Шелепа, -пи, об. Нерасторопный, тупой человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕЛЕПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕЛЕПА"
Вилка, -лок, с. мн. 1) Ум. отъ вила. 2) Ухватъ. Маркев. 84. 3) Косточка у животныхъ, имѣющая видъ развилья. 4) Родъ вышивки на рубахахъ. Чуб. VII. 427.
Гармій, -мія, м. Обманщикъ (о евреяхъ). ЕЗ. V. 151.
Глибокість, -кости, ж. Глубина, глубь. К. Бай. 106. Розступися, синє море, в своїй широкості, нехай же я життя скончу в твоїй глибокості. Чуб. 378.
Дожи́н, -ну, м. Конецъ жатвы.
Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. Чуб. V. 915.
Нагру́кати, -ся = нагрюкати, -ся.
Об'їздити 2, -джу́, -ди́ш, гл. = об'їзджати.
Покрупини, -пин, ж. 1) = покруп'янка. Желех. 2) Засахарившійся медъ, медъ въ крупинкахъ. Вх. Зн. 51.
Потоптатися, -пчуся, -чешся, гл. Потоптаться.
Цить, цитьте, меж. Цыцъ! молчать, молчите! Цить, не плач, дасть мати калач. Ном. Цитьте, жиди, нехай рабин бреше. Ном. № 6909. «Та цитьте, чортові сороки!» — Юпітер грізно закричав. Котл. Ен. ТІ. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕЛЕПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.