Гагакання, -ня, с. Вскрикиваніе, громкій говоръ.
Дзюб I, -ба, м. Клювъ. Ум. Дзю́бик, дзюбо́к.
Запорва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Захватить. Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш.
Ляпани́на, -ни ж.? Яка ляпанина, така і хватанина.
Передрочитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) О скотѣ: перестать бѣгать метаться отъ укусовъ оводовъ.
2) Перестать капризничать, бѣситься.
Просити, -шу́, -сиш, гл. 1) Просить. А я завше Бога прошу з вечора до ранку, да щоб ти мав щастя й долю, мій милий коханку. Прошу я її милою прозьбою. 2) Приглашать. Хазяйка тим часом вечеряти просить. 3) смерти на себе просити. Накликать на себя смерть. Сам на себе смерти просив.
Рамтя, -тя, с. = рам'я.
Світлий, -а, -е. 1) Свѣтлый, ясный. Да нема цвіту світленького над маківку.
2) світле око. Cм. око.
3) — тиждень. Недѣля Христова Воскресенія. Ум. світленький, світлесенький.
Тепер, тепера, нар. Теперь. Як не тепер, то в четвер. Оставайся, мамо, в лузі, вже тепера ми сами друзі. Ум. тепе́рка, тепе́рки, тепе́ркива, теперенька, тепереньки, тепе́ренько, теперечка, теперечки. Перше коло чобіт ходив, а теперки не знає, як на них ступити. Де то вона тепереньки? Теперечки не дам байбарака. Ой кохав тебе, потішав тебе та казав: моя будеш, а теперенько коло иншого як голубонька гудеш.
Щебеташечка, -ки, ж. Ум. отъ щебеташка.
