Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом.
Горо́ховий, -а, -е. Гороховый. Сунешься, мов горохова копиця.
Заужа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Взять на веревку. Черкес із-за Онапа арканами його як цапа зв'язав, опутав, заужав.
Кладка, -ки, ж. Мостокъ, мостки. Ой у степу річка, через річку кладка. То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. Ум. кладочка. Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки.
Монтеля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = майталати. Вітер дерево монтеля.
Обцас, -су, м. Каблукъ. Їден чобіт на підкові, другий на обцасі.
Передодень, -дня, м. 1. Канунъ. на передодні. Наканунѣ.
2) Передоднем. Передъ свѣтомъ. Передоднем приїхав.
Попхенькати, -каю, -єш, гл. = попхикати. Нехай троха попхенькає, — буде лучче спати.
Розвід, -воду, м. 1) Разводъ, расплодъ. Курей і гусей на розвід дала. Ой одчиняй, наш паночку, новий двір, бо несем тобі віночка на розвід. 2) Разрывъ, ссора. Я ж тобі сказала при твоєму роду, щоб не було послі між нами розводу. 3) Порядокъ, толкъ. І сьому дала розвід, і тому дала розвід, а все розумно, все обачно.
Святешний, -а, -е. Праздничный.
