Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шекало

Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени. Kolb. I. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕКАЛО"
Брескиня, -ні, ж. Абрикосъ, Passica vulgaris. Гол. II. 701. Ум. брескинка.
Брехало, -ла, м. Врунъ.
Здоби́чний, -а, -е. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. К. ЦН. 220. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине. К. МБ. II. 125.
Понагартовувати, -вую, -єш, гл. = нагартувати.
Роспростати, -ся. Cм. роспростувати, -ся.
Селище, -ща, с. 1) Селеніе. Веселі селища в гаях. Шевч. 2) Мѣсто, гдѣ было село. На селищі найшов шага. Канев. у. Викликали чамбули гординські і робили селищами села українські. К. Дз. 68.
Торбочка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Ув'язь, -зі, ж. 1) Кусокъ ремня, связывающій било цѣпа съ его рукояткой. Ціп на ув'язі довгий. Волч. у. 2) Жерди въ видѣ стропилъ, которыми придавливается сверху стогъ сѣна или соломы. Рк. Левиц.
Удавлений, -а, -е. Заглушенный. Стало чуть наче вдавлений голос, як от би з затуленого рукою рота. Екатер. у. (Залюб.).
Фарфур, -ра, м. Фарфоръ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.