Брижувати, -жую, -єш, гл. Украшать сборками, складками.
Годі нар. 1) Полно, довольно, баста. Та годі сидіти, та пора летіти. От Іван і годі її стріляти. Ждала, ждала, та й годі сказала. 2) Дальше нечего сказать, баста, да и только. Добре мені так, що годі. Лихо, та й годі. Рай, та й годі. Сміх, та й годі. 3) Нельзя, невозможно.
Госпо́дній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу.
Дослу́хувати, -хую, -єш, сов. в. дослу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав.
За́зир, -ру, м. = зазір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема.
Лопта́ти, -пчу, -чеш, гл. Щемить. Сіль чи горілка зайшла в виразку та й лопче. Як приклала мені до рани синього каменю, як почало мені лоптати, то й Боже!
Покотигорошок, -шка, м. = котигорошок.
Присох, -ха, м. Столбъ въ клуні для поддержанія крыши; столбъ для укрѣпленія плетня.
Скрамниця, -ці, ж. = скамниця. Лежить його миленькая на усю скромницю.
Щабель, -бля, м. Перекладина въ передвижной лѣстницѣ, также въ полудрабку. Упала з драбини, щабель уломився.
