Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шевцюга

Шевцюга, -ги, шевцю́ра, -ри, м. Презрит.: сапожникъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЦЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЦЮГА"
Брекекекати, -каю, -єш, гл. Квакать (о лягушкахъ). Харьк. у. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Личако́вий, -а, -е. Мочальный, лыковый. Убогі носили личакову одежу. К. ЧР. 64. Скидають личакову драну свиту. К. ЧР. 70.
Невіхна, -ни, ж. = невістка. Прийшла свекруха невіхну побужати. Мет. 265. Мамочка каже: мій синок їде, мій синок їде, невіхну везе. Грин. III. 11. Ум. невіхнонька, невіхночка. Вставай, невіхнонько, час до череди шати. Чуб. V. 694.
Одівання, -ня, с. = одягання. Ум. одіва́ннячко. Грин. III. 441.
Павовий, -а, -е. Павлиній. Із столика бере да вінок плете, швовий вінок, чистий барвінок. Чуб. III. 302.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Понуристий, -а, -е. Угрюмый, мрачный. Черк. у.
Попарторити, -рю, -риш, гл. = попартолити.
Табунський, -а, -е. Находящійся въ табунѣ. Що ти брикаєш, як табунська кобила? Шейк.
Успятки, -ток, мн. Каблуки? Бив, бив, а тоді кинув об землю та давай успятками ще надолужати. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕВЦЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.