Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шевцюга

Шевцюга, -ги, шевцю́ра, -ри, м. Презрит.: сапожникъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЦЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВЦЮГА"
Вимітальниця, -ці, ж. Выметальщица. Мил. 217.
Грудя́, -ді́, ж. = Груда 1. Угор.
Лівцу́н, -на, м. = лівак. Вх. Зн. 33.
На́брід, -роду, м. Пришельцы, сбродъ.
Нако́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. наколо́тися, -лю́ся, -лешся, гл. 1) Накалываться, наколоться. 2) Надкалываться, надколоться; трескаться, треснуть. Ото вже лід наколовсь. Горщик наколовсь.
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ. Желех.
Поцілити, -лю, -лиш, гл. 1) Прицѣлиться. 2) Попасть (въ цѣль). Стрельнув і саме в крило поцілив. Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21.
Присапувати, -пую, -єш, сов. в. присапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть мотыгой сѣмена. Хотин. у.
Слабосильний, -а, -е. Слабосильный. К. Іов. 55.
Щи́голь, -гля, м. пт. Щеголъ, Fringilla carduelis. Ум. щиглик. Жвавий як щиглик. Левиц. Пов. 58. Думав собі щиглик громаду збірати. Грин. III. 663.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕВЦЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.